Юлія Москаленко

Юлії Москаленко – 68. Життя жінки не було простим, однак вона гідно пройшла через всі випробування.  

Народилася пані Юлія у селі Лісовка на Донеччині, у багатодітній родині – у сім’ї було шестеро дітей, і всі змалечку звикали до важкої праці. 

Після закінчення Донецького університету жінка майже 30 років працювала вихователем у дитсадку, а потім змінила професію і наступні 13 років присвятила роботі у комунальній службі у Новогродівці. Праця була нелегка, на роботі жінка отримала травму, яка і досі не дає їй спокою та змушує її пересуватися з тростиною.

Війна забрала можливість залишитися у рідному домі. Спершу вона евакуювалася до Покровська, а в серпні 2024 року – на Рівненщину. Та найбільший біль для жінки – це невідомість щодо долі доньки, яка залишилася в окупованому Селидовому. Юлія Михайлівна вже довгий час не може вийти з нею на зв’язок, а чутки про зруйноване житло лише посилюють тривогу.

Чоловік пані Юлії раптово помер перед початком війни.

«Він був моєю опорою, з ним би все це було набагато легше пережити», — з гіркотою каже жінка. Але її підтримують внуки, які змогли евакуюватися й постійно телефонують бабусі.

Прихисток для пані Юлії став другий домом. «Це дивовижне місце, тут до мене ставляться, як до рідної. За мною доглядають, допомагають у всьому, я почуваюся тут як вдома», — з радістю ділиться жінка. 

Жінка не припиняє мріяти про той день, коли війна закінчиться і вона зможе знову обійняти своїх дітей та внуків.