Валентина Боряк

Валентина Боряк виїхала з м. Покровськ Донецької області. Зараз у місті відбувається евакуація населення у зв’язку з наступом російської армії.

Пані Валентині 71 рік, родом з Костянтинівки Донецької області. Їй важко пересуватися, хворі ноги. Проблеми з тиском. У Покровську жінка не могла спускатися у підвал під час обстрілів, тож вирішила виїхати, аби не бути тягарем для рідних. У Франківську пані Валентина десь місяць часу.

Жінка перехворіла коронавірусом і з тих пір проблеми з ногами посились. Бо й так мала їх ще з молодості.

З повагою та розумінням ставитися до кожної людини, бо ти ніколи не знаєш, що переживає зараз людина, які в неї проблеми.

Коли їй було 33, жінка впала на виробництві. Їй не вчасно надали допомогу, довго чекала «швидку», а потім черговий лікар неправильно поставив діагноз, не виявив перелом відразу, тому в подальшому пішло ускладнення.

Жінка ходить з коштуром. На другий поверх Прихистку піднімається за допомогою підйомника. Ми спеціально облаштували його для людей, які не можуть самостійно пересуватися.

Пані Валентина має дві освіти – фармацевтичну та економічну. Працювала і в аптеці, і на нафтобазі, і на метеостанції, де, до речі, і отримала травму.

Дитинство маленької Валі пройшло з бабусею і дідусем у с. Степанівка Костянтинівського району. Пригадує, як пасла гусей, сторожувала курчаток, а за це бабуся з міста привозила їй морозиво.

«Пломбір у вафельному стаканчику, дуже смачний. Такого зараз немає», – пригадує жінка.

Бабуся з дідусем також готували дівчинку до школи. Пані Валентина, каже, що весь «Буквар» напам’ять знала.

Кредо пані Валентини: «З повагою та розумінням ставитися до кожної людини, бо ти ніколи не знаєш, що переживає зараз людина, які в неї проблеми».

У вільний час жінка читає книжки про історію України. А вечорами грає з іншими мешканцями у доміно та шашки. Каже, працівники у Прихистку – «золоті», все подобається, тільки ностальгія за рідним домом нікуди не зникає.

У Покровську залишився чоловік пані Валентини. Він не зміг покинути на призволяще своє господарство: курей, нутрій, собаку. З чоловіком жінка постійно на зв’язку. Він каже обстрілюють щодня. Сумує за дружиною, але радіє, що вона в безпеці.